» » » На Міжгірщині турецькі інвестори планують забудувати 140-метровими вітряками.

На Міжгірщині турецькі інвестори планують забудувати 140-метровими вітряками.

Дон Кіхоти на парапланах, або Війна з вітряками на Боржавському хребті
Один із гірських хребтів Закарпаття турецькі інвестори планують забудувати 140-метровими вітряками.

На Закарпатті черговий скандал у горах – через те, що один із найпопулярніших гірських хребтів – Боржаву, що тягнеться Міжгірщиною, Воловеччиною та Свалявщиною, турецькі інвестори з благословення місцевих РДА планують забудувати вітрогенераторами.

Підняли бучу довкола цього проекту спортсмени-парапланеристи, адже існування мережі цих вітряків у горах ставить під загрозу існування цього виду спорту тут – а значить, і в Україні, бо Боржавські вершини – єдине місце, що підходить для парапланеризму. Крім усього, це ставить під загрозу розвиток інших видів туризму, якими славиться Боржава, бо ці полонини відомі також як один із найдоступніших гірських хребтів (до того ж, надзвичайно мальовничий): від Воловця до першої вершини хребта – 40 хвилин ходу пішки. Також тут масово збирають яфини (чорницю – ред.) місцеві жителі.

І от на усе це кидають темну тінь вітряки, які планують встановити на хребті турецькі інвестори – для отримання з їхньою допомогою електроенергії, яку вони продаватимуть державі за "зеленим тарифом". Власне, місцевим від цього користь така: інвестор платить за оренду землі селищу 600 тис. грн на рік, а ще – будує дороги (для себе, звісно, але ними користуватимуться і місцеві, й туристи). За це найближчі 35 років над мальовничою Боржавою крутитимуться вітряки. Звісно, літати поміж ними – небезпечно для життя спортсменів, і навряд чи після будівництва мережі територія буде такою ж легкодоступною для туристів. Та й чи захочете ви в гори – не до неба, вітру та смерек, а до вітряків?..

Мало бути широке обговорення, натомість – поставили перед фактом 
Парапланеристи майже випадково наткнулися на відведені ділянки на загальнодоступній кадастровій карті. Один із пілотів розмістив відповідний пост у Facebook щоб поінформувати інших спортсменів. Але за короткий термін цей пост поширили тисячі людей. Відразу стало ясно, що небайдужих до долі Боржавських краєвидів у сотні разів більше, ніж парапланеристів.

За словами пілотів, про будівництво вітряків на Боржаві стало відомо восени минулого року.

- Тоді ж ми зв'язалися із представником турецького забудовника (це компанія "Атлас Воловець Енерджи", зареєстрована у Воловці), розповіли, що ця перспектива ставить під загрозу існування парапланеризму як виду спорту в Україні – адже ми базуємося на Боржавських полонинах, – розповідає спортсмен, інструктор-парапланерист Андрій Когут. – Представник забудовника демонстрував виключну толерантність, навіть обіцяв провести спільну прес-конференцію. Але зустрічі постійно переносилися, і торік спільна зустріч, на якій можна було б обговорити усі ці питання, так і не відбулася. А ось уже в кінці січня цього року ми дізнаємося про відведення земель у межах Воловецького та Свалявського районів під ці вітряки. Все, земля вже в довгостроковій оренді – і на кадастровій карті, яка є в загальному доступі, червоненьким позначено ці вітряки, які стоятимуть на вершинах Боржавського хребта. Зокрема, на Гимбі (Гембі) та Великому Версі. Нас просто обвели навколо пальця.

Міжгірська РДА не дала погодження на розміщення вітряків на території свого району, бо вони добре розуміють, що це – хрест на туристичному бізнесі Міжгірщини. Але тут така дуже цікава штука – кордон між Свалявським та Міжгірським районами проходить по Боржавських полонинах, і формально землі на вершинах – на тій же Гимбі та Великому Версі – оті саме клаптики, на яких будуватимуть розміщені вітряки, належать до Свалявського району. Тобто, усе за законом, і якщо Міжгір'я дозволу не дало, ми поставимо вітряки на Свалявщині – але поставимо.

Колеги та знайомі з Міжгірщини, які щойно це побачили, також у шоці. Бо без них за них усе вирішили. А тепер, коли вже погоджені детальні плани, відбулися «позитивні громадські слухання» – дуже дивні, до речі, слухання – наче за їх результатом населення «за», але при елементарному опитуванні чи в приватних розмовах – дуже важко знайти бодай певну кількість прихильників такого проекту. Звісно, після децентралізації люди раді, що в район приходять інвестиції, але ж не ціною перетворення природної перлини на індустріальний парк.

Ясно, що представник забудовника максимально формально намагається дотримати усіх норм закону. Але такі проекти, які зачіпають інтереси багатьох суспільних груп, повинні виноситися на обговорення для широкого загалу. Це має бути не повідомлення в районці про призначення громадських слухань, яке ніхто не читає, – каже пілот. – Для цього робиться сторінка у Фейсбуці, сайт, на якому розміщують ДП, карту – щоби люди могли подивитися до початку слухань схеми розміщення, як саме і чиї інтереси зачіпатиме нове будівництво. У нас же все робиться підкилимно, а потім усіх просто ставлять перед фактом – от і все. Дивна річ – забудовник у промовах часто апелює до європейських норм і правил, а сам їх не дотримується вже на початковій стадії. Невже дійсно є що приховувати? Чому громадськість інформують в останню чергу та ще й у формі констатації факту?

Один урок Боржавської математики 
- Сотні спортсменів 15 років розкручували польоти на Боржаві, щоб проводити там міжнародні змагання! Тепер на цих стараннях просто ставлять хрест – у вигляді вітряків, – каже інструктор. – Я впевнений, якби публічне обговорення цього будівництва розпочалося раніше, його би не було у такому вигляді. З усіх місцевих жителів, кого запитували наші пілоти у Воловці та Пилипці, ніхто не підскочив від радості, що біля них збудують мережу вітрових електростанцій. Вони розуміють, що під загрозою – їхній бізнес, який вони теж довго будували в цьому регіоні.

Наразі ж, за відкритою інформацією, вітряки приноситимуть громаді Воловецького району щорічний дохід у розмірі 600 тисяч гривень. «Це копійки», – каже Андрій Когут. – «А ще врахуйте інфляцію та постійне зниження курсу валюти». І пропонує порівняти цю суму з доходами від туризму в регіоні:

- Між іншим, один парапланерист у середньому в день залишає в Пилипці (Подобовці, Ізках, Студеному, Гукливому і т.д.) 500 грн (житло, 2 рази харчування, підйомник, уазік, перекусити в чайовні, розваги, піцца, чани, сауни, масаж і т. д.) Причому! Ці гроші рівномірно розподіляються по інфраструктурі й одразу попадають місцевим жителям. Парапланерні змагання на 8 днів із 80-ма учасниками – це 320 тис. грн за одні змагання. А змагань таких у сезон три! Воловецькому ж району обіцяють 600 тис. в рік, причому гроші йдуть на рахунки, а в якій формі вони доходять до місцевих жителів, не зовсім ясно. Крім того, на Гимбі працює 5-10 тандемів. Кожен тандем викатує у день в середньому 5 пасажирів. 90% пасажирів їде на Боржаву політати спеціально! Половина з них лишаються більше ніж на 1 день, тобто ночують і додатково харчуються. Кожен пасажир окрім польотів залишає 300-400 грн (транспорт, підйомник, харчування, зайти в магазин по дрібниці, сувеніри). Рахуємо: 60 льотних днів на рік помножити на 5 тандемів, помножити на 5 пасажирів, які платять по 400 грн – це 600 000 грн! Якщо брати змагання + тандеми – це виходить 1 млн гривень на рік. З вітряками парапланеризм вмирає – отримуємо 0 грн у рік! Тобто кілька депутатів Воловецького і, головне, Свалявського районів порішали на двох, що жителі Міжгірського району будуть заробляти на мільйон гривень у сезон менше! Геніально! І дуже по-сусідськи... І це мінімальні розрахунки. Адже окрім змагань сотні пілотів відвідують Боржаву заради тренувальних польотів, і більшість приїздить із сім'ями на кілька днів! Ми звернулися до економіста Міжгірської районної ради підготувати більш точний розрахунок того, скільки ж втратять Міжгірський та частково Воловецький райони після знищення парапланеризму та дельтапланеризму в регіоні.

- Але навіть якщо облишити парапланеризм, – я хочу спитати у громади Воловця, навколишніх сіл, – каже пілот, – а також у власників землі, крісельних витягів, лижних трас, готелів, приватних садиб, кафешок, ресторанів і просто всіх жителів-бізнесменів регіону: ви приблизно уявляєте, наскільки подешевшає ваш бізнес, ваша нерухомість і ваше майно, коли на Боржаві стоятимуть ці вітряки? Заберіть у Боржави походи, польоти, чорниці, краєвиди – що лишиться? Люди їдуть милуватися природою, тому витрачають у вас гроші! Повірте, милуватися техногенним парком у горах охочих буде значно менше!

Проте є й інша думка про фінансовий бік справи. Депутат Воловецької районної ради та розробник проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду Олександр Соломко, каже, що Воловеччина від проекту тільки виграє.

- Я підтримував проект на самому початку, нагадаю, що неодноразово писав про нього і запрошував до його обговорення усіх охочих.

За проектом будівництва передбачається повна реконструкція дороги з Воловця до Березників (Свалявський район), що, на мою думку, значно збільшить число бажаючих самотужки піднятися на гору пішки, автомобілем та за допомогою велосипеда чи мотоцикла.

Щодо слабої підтримки будівництва серед місцевого населення – твердження не витримує жодної критики, можливо через те, що серед місцевого населення майже нема парапланеристів. Особисто моє опитування, яке триває постійно вже майже рік, говорить про протилежне. Але, щоб бути до кінця об'єктивним, запрошую пана Андрія Когута спільно проїхатися нашим районом і почути, що люди насправді думають, а не навішувати ярлики та робити висновки, проїжджаючи (!) через наш район до Пилипця 3-4 рази на рік. Можливо, разом зі мною вдасться виявити більше прихильників будівництва ВЕС, а також особисто познайомитися з тією купкою районних «депутатів-варварів», – полемізує з парапланеристом Когутом депутат. – Особливо багато прихильників ми з паном Андрієм знайдемо у Воловці, адже якраз до бюджету селищної ради має надходити 846 тис. гривень щорічно згідно з договорами оренди на 16 земельних ділянок загальною площею 11,25 га. До речі, реально один вітряк займає площу до 0,04 га, тобто вилучається лише 0,60 га земель! Після його будівництва відбудеться повна рекультивація земель (...). Економічна ефективність у такому випадку становить просто фантастичну суму: 1,4 млн/га!

Немало прихильників ми знайдемо по дорозі, а можливо й сам пан Андрій стане прихильником будівництва ВЕС, коли дізнається, що Воловецький район є дотаційним на 90% !!! Так, я не помилився!!! На дев'яносто відсотків Воловецький район залежить від дотацій, субвенцій тощо! А я та купка варварів-яничарів задалися метою зробити наш район фінансово спроможним. Чомусь нікого не перекошує від того, що через Воловецький район ідуть всі мислимі транспортні коридори, трубопроводи, високовольтні ЛЕП, знаходиться величезна газокомпресорна станція, траса Київ-Чоп, залізниця врешті-решт. Зате нема сміттєпереробного заводу, нема меблевої фабрики, нема заготівлі м'яса та молока, нема потужного вирощування зернових, картоплі, садовини тощо.

Так, ростуть чорниці. Незважаючи на всі морози, систематичні пожежі та інші антропогенні й промислові впливи. І ростимуть далі – не беріть на себе апокаліптичні прогнози! До речі, загальний (!) дохід у районний бюджет після закінчення сезону чорниць не перевищив 200 тис. грн, – каже місцевий депутат і резюмує, що задля розвитку територій районів, на яких заплановано будівництво вітряків, варто домовлятися, а не використовувати мову ультиматумів.

Вивчаємо, чи не зашкодять вітряки птахам 
З-поміж іншого, окрім туристичних принад Боржава – це ще й унікальна екосистема. За законом, перед призначенням громадських слухань щодо відведення земель під будівництво, повинно було проводитися ОВНС – себто, відповідні ліцензовані професіонали повинні були дати оцінку впливу на навколишнє середовище Боржавських полонин від встановлених там вітрогенераторів. Чи впливатимуть і як саме вітряки своїм шумом та вібрацією на навколишнє середовище?

Це питання у представника забудовника намагалися з'ясувати екологи з закарпатського ГО «Екосфера».

- Вітряки того типу, які пропонуються на Боржаві, загрожують передусім мігруючим птахам, хижим птахам та кажанам, які не сприймають лопаті вітряка, як природну загрозу, через що дуже часто гинуть. Дослідження цієї теми є дуже популярними в країнах, де розвинена вітрова енергетика, наприклад, у Німеччині та Нідерландах. Тому перш ніж розробляти проект будівництва, інвестор повинен був замовити виконання якісної оцінки впливу на довкілля (тут випливає, що ОВНС виконувалася за старим законодавством). Ми подавали офіційний запит для ознайомлення з цим документом. Інвестор нам відмовив, що є порушенням законодавства, бо ОВНС є публічним документом. З цього я роблю висновок, що така оцінка виконана формально і жодних орнітологічних досліджень і досліджень кажанів на Боржаві не було зроблено. Тому вважаю, що зараз як районна влада, так і громадськість, повинна примусити інвестора здійснити оцінку впливу на довкілля цього масштабного проекту за новим законодавством. А також стратегічну екологічну оцінку впливу усіх планованих об'єктів, – каже еколог Оксана Станкевич-Волосянчук.

Власне, представники інвестора запевнили, що всі необхідні документи, зокрема, й ОВНС є, – про це у телефонному коментарі кореспондентові Укрінформу повідомив представник інвестора Святослав Жмуцький. Він розповів, що перед громадськими слуханнями ОВНС зробила ліцензована фірма "Еко-Захист", що спеціалізується на оцінці подібних проектів.

- Ми докладемо усіх зусиль, аби незабаром ці документи були у відкритому доступі у Закарпатській ОДА – тому якщо хтось із екологів хоче дослідити це питання, будь ласка, – сказав Святослав Жмуцький. – Так от, за оцінкою екологів, яка проводилася понад рік тому, ці вітряки не приноситимуть шкоди навколишній флорі та фауні.

Також Жмуцький повідомив, що наразі лишається відкритим питання впливу вітряків на полонинах на перелітних птахів і кажанів. Це питання зараз вивчають представники так само ліцензованої компанії від Мелітопольського інституту птахів.

- Після висновку спеціалістів ми, у разі виникнення нової інформації, скоригуємо розташування вітряків. Власне, на днях ми зробимо сторінку в мережі Фейсбук та офіційний сайт проекту – аби всі охочі могли ознайомитися із ним, – додав Жмуцький.

Будуть і яфини, буде і доступ 
Святослав Жмуцький запевняє, що компанії інвестора, який просуває цей проект на Закарпатті, побудували такі ж вітростанції в Туреччині – там усе добре працює, нема ніяких проблем.

- Перед підготовкою дозвільної документації ми чітко дотримувалися законодавства України, були проведені громадські слухання з відповідними сповіщеннями у пресі – у Воловці та п'ятьох громадах Свалявського району, які зараз об'єднані в Полянську ОТГ. Під час слухань від місцевих жителів були зауваження – аби був доступ на полонини під час збору ягід – яфин, ми з огляду на це навіть пішли назустріч і пересунули вітряки на інші локації у межах відведених нам ділянок. Турбіна, розташована на полонині, займатиме квадрат 20 на 20 метрів, там не буде жодної охорони та загороджень, запевняє Жмуцький. – Тому про обмеження вільного доступу для туристів, які ходять на полонини Боржави, не йдеться жодним чином – крім того, ми зобов'язуємося встановити кілька оглядових майданчиків для туристів на самих вітряках. Відтак, ці землі віддали нам на 35 років – їх переоформили із земель сільгосппризначення на енергетичні землі. І ми зобов'язуємося сплачувати за них громаді 600 тисяч гривень щорічно. Також за нами – реконструкція блоку на Воловецькій електропідстанції, і будівництво доріг.

Власне, згідно з планами, дороги мають звести уже в цьому році – монтаж конструкцій вітряків на полонинах сподіваються розпочати восени цього року, сказав Жмуцький.

Чому саме Боржавський хребет?
Цікавлюся у представника інвестора, чому саме Боржавські полонини були вибрані для розташування вітрогенераторів.

- Адже саме на цьому хребті сходяться ваші інтереси як забудовника із представниками турбізнесу і спортсменами?

- Боржавський хребет – це потенційний об'єкт для вітроенергетики, це визначено фахівцями, і при виборі місця для вітрогенераторів у Закарпатській ОДА нам дали інформацію про те, що саме цей хребет є найефективнішим у цьому сенсі, – каже Святослав Жмуцький.

У Андрія Когута, інструктора з парапланеризму, з цього приводу також є думки.

- Більшість пілотів – люди з вищою освітою. Багато з нас працюють в енергетиці. Ми розуміємо, що побудова споруд такого масштабу на таких непростих ділянках як хребет між горою Великий Верх і Стій, наприклад – це складний інженерний проект. Та й просто збудувати дорогу на схилі від Воловця під таким кутом і з такими радіусами, щоб тягачем вивезти 45-метрову лопать – це, вибачте, "стройка вєка". Скоріш за все, тут при виборі місця керувалися іншим – економією. Воловець – зручна транспортна розв'язка як залізнична, так і автомобільна, ще й недалеко від міжнародної траси. Тобто з точки зору логістики – ідеальний варіант. Плюс – легкість підключення в електромережу у Воловці, а іншого «кінця» – у Сваляві. А додайте простих довірливих людей, що за копійки віддали землю під технопарк. Просто «джек-пот». З такими «плюсами» можна сміливо плювати на краєвиди, екологію і туристичний бізнес місцевого населення.

- Ми хочемо дати зрозуміти усім, що ми не проти такого проекту і не проти ні альтернативної енергії, ні іноземних інвестицій, – переконує Когут. – Ми всі – за альтернативну енергетику обома руками! Чому забудовник не бажає розмістити вітряки у Воловецькому і Свалявському районах так, щоб не нищити красу Боржавського хребта, щоб не виникало конфліктів і протестів? А судячи з реакції людей – такі протести неминучі.

Ми готові зустрічатися та вирішувати проблему 
Про хвилю незадоволення проектом, що котиться в мережі, представнику інвестора відомо.

- Щодо парапланеристів, – каже Святослав Жмуцький, – в нас уже були з ними розмови, ми готові й далі зустрічатися і вирішувати проблеми. У межах виділених нам ділянок ми готові розмістити наші вітряки так, аби вони не заважали спортсменам. Хоча, насправді, вітряки їм не заважатимуть – вони ж розташовані на вершинах, а парапланеристи, як відомо, з вершини тільки стартують, їхній політ триває нижче. Тому наші вітряки ніяк не стоятимуть у них на дорозі, крім того, ми готові розташовувати їх на вершинах таким чином, аби місця вистачило всім.

- Проблема у тому, – пояснює зі свого боку Андрій Когут, – що через незначну ширину хребта – літати поряд із такими спорудами саме на Боржаві – вірна смерть, тому тут і йдеться про те, що з цими вітряками парапланеризму на Боржаві настане кінець, – каже Андрій Когут. – Ми знаємо, що у світі є локації, де парапланеристи літають поряд із вітряками, самі бували на них, але там широкі кількарівневі хребти, – і оминати вітряки дуже просто. Проте особливість Боржавського хребта у тому, що він надто вузький.

Ідеальний варіант, пропонують парапланеристи, не ставити вітряки на Боржавському хребті взагалі, а перемістити їх на сусідні (хоч вони й менші за висотою). Наприклад, Нижні Ворота – Лази – Канора-Студений. Та сама логістика, той самий район, ті самі податки, але набагато легше будівництво й обслуговування. Вітряки біля газоперекачувальної станції і чисельних ЛЕП не те що не погіршать краєвид, а навіть покращать його. Компромісний варіант – не ставити вітряків на відрізку Метеостанція – Великий Верх – Граб, а змістити їх більше вглиб Воловецького і Свалявського районів (у бік гори Стій та відрогів і в напрямку Сваляви). Це дозволить зберегти парапланерний спорт і краєвиди хоча б Міжгірського району, який категорично проти цього варварства – від голови РДА до простих людей.

- Ми, парапланеристи, однозначно «за» вітрову енергетику, давайте її розвивати в країні, але чому ці вітряки необхідно розташовувати вздовж одного з найпопулярніших гірських масивів Карпат і нівелювати таким чином масу інших можливостей – для інших? Парапланерний курорт в Україні після окупації Криму з необхідним географічним рельєфом, достатнім рівнем інфрастуктури тільки один – це Пилипець-Боржава! Це також єдина локація в Україні, де можна проводити змагання міжнародного рівня FAI-2, а ще – це також єдина локація в Україні, де можна проводити тренування спортсменів, зокрема й учасників збірної України. А за кілька років парапланеризм може стати олімпійським видом спорту (такий проект уже готується), і відповідних спортсменів в Україні вже в рази більше, ніж біатлоністів! Наші спортсмени показують високі результати на міжнародних змаганнях. Тому ми просимо звернути увагу на проблему на Боржаві і внести зміни в проект, доки ще не пізно! – аргументують спортсмени.

Тоді, вважають парапланеристи, проект підтримають усі – місцеві жителі, туристи, екологи, спортсмени. І тоді він дійсно стане гордістю Закарпаття і прикладом для інших областей.
Дон Кіхоти на парапланах, або Війна з вітряками на Боржавському хребті

Дон Кіхоти на парапланах, або Війна з вітряками на Боржавському хребті


скачать dle 12.0




ІНШІ НОВИНИ

Коментарі

Інформаційне повідомлення
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Погода
Погода у Міжгір'ї

вологість:

тиск:

вітер:



«    Лютий 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728